-
1 державна структура
Українсько-англійський юридичний словник > державна структура
-
2 state structure
-
3 governmental entity
-
4 апарат
ч1) (прилад, пристрій) apparatus, set, device, machine, vehicle2) ( штат) staff, personnelуправлінський апарат — management, administrators, administrative personnel
3) ( державна структура) apparatus, machine, machinery4) фізіол. apparatus, organs -
5 state
1. n1) стан; становище; положення2) будова, структура, форма3) суспільне становище, ранг4) пишність, пишнота; помпа; парадність5) гідність6) лінгв. стан7) друк. коректурний відбиток гравюри8) державаstates parties to a treaty — держави — учасниці договору
9) державний апарат10) державна влада; світська влада11) штат12) (the States) Сполучені Штати АмерикиS.'s Attorney — прокурор штату
2. adj1) державнийS. Department — державний департамент (міністерство закордонних справ США)
2) (звич. S.) амер. що належить до штатуS. law — амер. закон штату
S. prison — в'язниця штату (в США)
3) парадний, урочистий3. v1) заявляти; викладати; формулювати; повідомляти2) констатувати, твердити3) установлювати; точно визначати4) розташовувати; розміщувати, приміщати5) мат. передавати знаками (формулами)* * *I [steit] n1) тк.; sing стан, положенняstate of play — рахунок ( у крикеті); співвідношення сил ( супротивних сторін), шанси на успіх
2) будова, структура3) суспільне становище, високе; станова приналежність4) пишність; помпа, парадність5) напружений або збуджений стан6) лiнгв. стан7) пoлiгp. коректурний відбиток гравюриII [steit] v1) викладати; заявляти; формулюватиto state an account — дати звіт, відзвітувати
2) констатувати, стверджувати3) встановлювати; точно визначати4) поміщати, розташовувати, розміщатиIII [steit] n1) державаDepartment of State — державний департамент, міністерство закордонних справ США
2) державний апарат; державна влада; світська ( нецерковна) влада; (State) держдепартамент ( США)3) штат; ( the States) Сполучені Штати АмерикиIV [steit] a1) державний2) cл. (State) який відноситься до штату -
6 monopoly
марк., ек. n монополія; монополістична компанія; монополістичне об'єднання; a монопольний; монополістичнийструктура ринку (market¹), за якої виключне право на виробництво чи реалізацію певного виду товару, послуг належить одній особі, групі осіб, підприємству, галузі або державі, а конкуренція (competition) обмежена або взагалі відсутня; ♦ в умовах монополії підвищуються ціни (price), бо немає тиску конкуренції═════════■═════════absolute monopoly абсолютна монополія • необмежена монополія; allround monopoly всеосяжна монополія; bilateral monopoly двостороння монополія; business monopoly підприємницька монополія; buyer's monopoly монополія покупця; closed monopoly закрита монополія; commercial monopoly торговельна монополія; complete monopoly повна монополія; consolidated monopoly групова монополія; discriminating monopoly монополістична компанія, яка збуває одні й ті самі товари за різними цінами; export monopoly експортна монополія • монополія на експорт; financial monopoly фінансова монополія; foreign trade monopoly монополія зовнішньої торгівлі; government monopoly державна монополія; group monopoly групова монополія; import monopoly імпортна монополія • монополія на імпорт; industrial monopoly промислова монополія; international monopoly міжнародна монополія; land monopoly монополія на землю; legal monopoly монополія, встановлена законом; multinational monopoly багатонаціональна монополія; natural monopoly природна монополія; open monopoly відкрита монополія; partial monopoly часткова монополія; patent monopoly патентна монополія; perfect monopoly досконала монополія; public monopoly державна монополія; pure monopoly чиста монополія; regulated monopoly регульована монополія; sales monopoly монополія на збут; seller's monopoly монополія продавця; shared monopoly групова монополія; simple monopoly проста монополія; state monopoly державна монополія; static monopoly статична монополія; temporary monopoly тимчасова монополія; trade monopoly торговельна монополія; virtual monopoly фактична монополія • віртуальна монополія═════════□═════════antimonopoly laws антимонопольне законодавство; monopoly company підприємство-монополія; monopoly firm фірма-монополія; monopoly laws закони про монополію; monopoly of location монополія місцезнаходження; monopoly of scale монополія, яка виникає завдяки масштабу виробництва; monopoly policy політика щодо монополій; monopoly power монопольна влада на ринку • монопольна влада над ринком • монопольна ринкова влада; monopoly price монопольна ціна; monopoly profit монопольний прибуток; monopoly tax податок на монополію; to grant a monopoly надавати/надати монополію; to have a monopoly of мати монополію на що-небудь; to have a monopoly on мати монополію на що-небудь; to hold a monopoly володіти монополієюmonopoly ‡ market situations (389)═════════◇═════════монополія < давньогр. monopolion — право монопольного продажу < monos — один і pōleō — продаю; запозичення через посередництво польс. monopol < нім. Monopol < лат. monopōlium; звідси зах. укр. форма монополь; стара укр. форма монополия закріпилася в ужитку з 1588 р. (ЕСУМ 3: 508; ЕС-СУМ З: 106) -
7 state
I [steit] n1) тк.; sing стан, положенняstate of play — рахунок ( у крикеті); співвідношення сил ( супротивних сторін), шанси на успіх
2) будова, структура3) суспільне становище, високе; станова приналежність4) пишність; помпа, парадність5) напружений або збуджений стан6) лiнгв. стан7) пoлiгp. коректурний відбиток гравюриII [steit] v1) викладати; заявляти; формулюватиto state an account — дати звіт, відзвітувати
2) констатувати, стверджувати3) встановлювати; точно визначати4) поміщати, розташовувати, розміщатиIII [steit] n1) державаDepartment of State — державний департамент, міністерство закордонних справ США
2) державний апарат; державна влада; світська ( нецерковна) влада; (State) держдепартамент ( США)3) штат; ( the States) Сполучені Штати АмерикиIV [steit] a1) державний2) cл. (State) який відноситься до штату -
8 держава
ДЕРЖАВА - відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві. Доки поведінка та взаємини людей у спільноті регулювалися звичаями, не існувало й особливої установи, яка б їх спрямовувала та контролювала (хоча можливо віднайти у найдавніших суспільствах деякі протодержавні утворення). Найважливіші ознаки Д. полягають у наступному. По-перше, держава контролює поведінку людей у межах державних кордонів: те, які саме аспекти поведінки вона контролює, залежить від особливостей самої держави. По-друге, щоб здійснювати управління, ця суспільна установа повинна володіти владою. Оскільки у багатьох випадках здатність регулювати поведінку людей неможливо реалізувати без застосування примусу, то наявність апарату примусу характерна для будь-якої держави. Третя ознака Д. - це всеосяжність державної влади: тобто йдеться про владу над усіма людьми, що населяють певну територію (а не про владу однієї людини над іншою чи владу окремої людини чи групи осіб над іншою групою осіб). Четверта ознака полягає у тому, що державна влада є найвищою, або суверенною. Проте цією останньою ознакою не володіють повною мірою різного роду залежні державні утворення (колоніальні адміністрації, домініони, протекторати, суб'єкти конфедеративних чи союзних утворень і т.п.). Відмова сучасних держав від частини свого суверенітету може бути наслідком добровільного визнання цими державами певних повноважень наддержавних міжнародних установ. У зв'язку з тим, що державна влада є суверенною та неподільною на даній території, Д. прагне захищати себе від зовнішніх втручань, спрямованих проти суверенітету (від завоювання тощо). Отже, держава повинна володіти силою, здатною захищати суверенітет - мати армію. Визначення різновидів Д. (типологія Д.) - традиційна тема політичної філософії. До класичних (Платон - Аристотель) належить поділ на типи державного управління у залежності від кількості осіб, які зосереджують в своїх руках повноту влади. Це т. зв. тричленний поділ: один, кілька (група), всі (народ). Застосування додаткової ознаки - законні та незаконні види правління - дало змогу перетворити цей поділ у шестичленний (законні: монархія, аристократія, демократія; незаконні: тиранія, олігархія, охлократія) І. сторичний досвід показує багато різноманітних модифікацій кожного із цих шести типів. XX ст. дало підставу поділяти держави на демократичні (див. демократія) і тоталітарні. У залежності від будови (структури), сучасні Д. поділяють на унітарні, федеративні та конфедеративні. За етнонаціональною ознакою Д. поділяють на над етнічні (багатоетнічні), національні та багатонаціональні.В. Лісовий -
9 machinery
n1) машини; механізми; устаткування2) деталі машини3) механізм, структура4) (організаційний) апарат* * *n1) механізми; машини; обладнання3) механізм, структураmachinery of government — державна машина; урядова структура; урядовий апарат
4) ( організаційний) апарат5) машинерія -
10 machinery
n1) механізми; машини; обладнання3) механізм, структураmachinery of government — державна машина; урядова структура; урядовий апарат
4) ( організаційний) апарат5) машинерія -
11 machinery
n2. механізм, структура- complex machinery of modern society складна структура сучасного суспільства- machinery of government державна машина, державний апарат- to set up machinery for mediation створити спеціальний орган для посередництва/ посередницький центр -
12 держави концепції
ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.В. Лісовий
См. также в других словарях:
державний — а, е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. •• Держа/вна вла/сність одна з форм власності, суб єктами розпорядниками якої є органи… … Український тлумачний словник
ХГАК — Харьковская государственная академия культуры (ХГАК) Оригинальное название укр. Харківська державна академія культури Международное название … Википедия
Служба безопасности Украины — Служба безопасности Украины … Википедия
Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры — Государственное высшее учебное заведение Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры (ГВУЗ ПГАСА ) Оригинальное название Державний вищий навчальний заклад Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ПДАБА) … Википедия
Запорожье — У этого термина существуют и другие значения, см. Запорожье (значения). Город Запорожье укр. Запоріжжя Флаг Герб … Википедия
Государственная пограничная служба Украины — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей … Википедия
Управление государственной охраны Украины — Управління державної охорони України … Википедия
Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры — (НАОМА) … Википедия
Киевский государственный художественный институт — Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры (НАОМА) Оригинальное название Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Год основания 1917 … Википедия
Киевский художественный институт — Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры (НАОМА) Оригинальное название Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Год основания 1917 … Википедия
Украинская академия искусств — Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры (НАОМА) Оригинальное название Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Год основания 1917 … Википедия